Давнім людям земля слугувала і столом, і стільцем, і ліжком. В епоху “нового кам’яного століття” (це близько VIII-III тисячоліть до н. Е..), Замість землі почали використовувати камені. Будинки тоді будували з відшліфованих кам’яних плит, такі ж плити ставали ліжками. Кочівники спали на землі, а для тепла закопували в пісок гаряче вугілля, яке зверху поливали водою: пара, що виділялася в результаті цього зігрівала холодними ночами. У Древньому Єгипті на ліжках – дерев’яній дошці на ніжках – з чорного дерева з золотими прикрасами спали тільки фараони, прості ж люди ночували на пальмових листках і гілках, накиданих в купу в кутку будинку. Уже в Римі стали з’являтися ліжка, кторі віддалено нагадують сучасні. Їх прикрашали золотом, сріблом або бронзою. Перші залізні ліжка з’явилися тільки наприкінці XVIII століття, а ліжко на пружинах винайшли в 1865 році.

Чи знали ви, що: стародавні греки, перси і римляни придумали перші водяні ліжка: козячі шкури наповнювали водою і на них спали?

Як бачите еволюція ліжка, як місця для лежання пройшла довгий шлях й багато видозмін, від примітивних кам’яних до вишуканих різьблених, м’яких й нарешті до найзручніших ліжок під ортопедичний матрац. Сучасні ліжка можуть містити у собі усі елементи конструкцій відкритих протягом еволюції людства.